Uzhhorod foresters to build road through virgin forests to connect wind energy facilities 

Ужгородські лісівники будуватимуть дорогу під вітряки на Рівній через праліси

13 березня ДП «Ліси України» оголосило тендер на «Нове будівництво лісової автомобільної дороги в кв.1-3, лісництво «Шипот», та кв.29 Лютянського лісництва, філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України». Закупівля відкрита для подання пропозиції. Очікувана вартість дороги довжиною 4,55 км і вказаною у документах шириною проїзної частини 3,5 м – 13,08 млн гривень.

«Закарпаття екологічне» проаналізувало тендерну документацію. Але для початку скажемо, що у кварталах 1, 2 і 3 лісництва «Шипот» ростуть праліси з офіційним статусом, які у кварталах 1 і 3 віднесені до категорії протиерозійних, тобто захисних лісів. Квартал 29 Лютянського лісництва – теж праліси, які ще не набули офіційного статусу, та протиерозійний ліс.

Праліси та старовікові ліси – недоторкані ділянки, які існують і розвиваються під впливом природи. Завдяки цьому вони мають високу життєздатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги, котрі не в змозі повноцінно надати господарські ліси. Після знищення, праліси неможливо відтворити, тому за незаконні рубки у них передбачена кримінальна відповідальність.

Порядок надання лісовій ділянці статусу пралісів, квазіпралісів чи природних лісів регулює Методика, відповідно до якої після погодження з постійним лісокористувачем або власником лісів Висновку на таких ділянках пралісів, квазіпралісів або природних лісів забороняється здійснення заходів, передбачених статтею 39-1 Лісового кодексу України.

Однак ужгородські лісівники праліси пралісами не вважають. У проєктній документації майбутньої автодороги, розробленої на замовлення філії «Ужгородське ЛГ» інженером-проєктувальником МГЕСів родини міського голови Ужгорода Богдана Андріїва Богданом Сеневичем, згадки про них немає.

У завданні на проєктування та листах посадовців філії «Ужгородське ЛГ» до розробників, датованих липнем-листопадом 2024 року, лише зазначено, що у «Шипоті» та Лютянському лісництві ростуть захисні та експлуатаційні ліси. Тут у наступні п’ять років планується заготовити 7,9 тис. кубометрів деревини. За оцінкою лісівників, для підготовки траси під автодорогу потрібно зрубати 731 хвойних дерев, 6619 твердолистяних і 7350 м’ягколистяних та викорчувати 5253 пнів діаметром до 24 см, 698 пнів діаметром від 24 до 32 см і 1202 пнів діаметром більше 32 см.

Як і у випадку із будівництвом автодороги у сусідньому Пашківецькому лісництві філії «Свалявське ЛГ», запланованої автодороги немає у матеріалах лісовпорядкування, а Висновок погодження траси лісової автомобільної дороги «Укрдержліспроектом» був затверджений всупереч профільній постанові Кабміну, що регулює порядок проведення заходів для поліпшення якісного складу лісів, проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства.

У обґрунтуванні доцільності будівництва цього Висновку зокрема йдеться, що будівництво автодороги покращить лісогосподарську діяльність, сприятиме відтворенню та збереженню мисливських тварин, захистить ліс від пожеж, хвороб і шкідників, підвищить рекреаційний потенціал та покращить екологічні умови.

Якщо скласти схеми обох майбутніх лісових автодоріг у філіях «Ужгородське ЛГ» та «Свалявське ЛГ», виходить одна, майже суцільна траса, яка пролягає від села Збини у Жденіївській громаді до урочища Прелуки і далі веде на полонину Рівна та гору Гостра. Дорога потрібна для забезпечення логістики проєктів компаній з групи «УК «Вітряні парки України», вітроенергетичного бізнесу екснардепа Максима Єфімова та родини українських бізнесменів вірменського походження Мкртчан, які запланували на цих вершинах будівництво вітроелектростанцій. Наразі бізнес зайнятий будівництвом «своєї» частини траси від сільської дороги до лісфонду.

Виконавцем згаданих документів з боку лісового господарства значиться Валентин Геккер. Тепер посадовець філії виконує обов’язки директора і я, авторка цього тексту, звернулась до нього за коментарем.

– Ви виконавець документів, на основі яких робити проєкт під дорогу, яка пролягає через 1, 2, 3 квартал лісництва «Шипот», там праліси…

– Там немає пралісів.

– Немає пралісів?

– Ні, немає.

– А чому я їх бачу на карті WWF? Це офіційно погоджені праліси, що мені підтвердили природоохоронці і показали документи, погоджені «Ужлісом» (Перечинським держлісгоспом, що увійшов до складу філії «Ужгородське ЛГ» після реогранізації у 2022 році – ред.). Отже, це пралісові ділянки з офіційним статусом.

– Офіційного статусу вони могли набути, якби було рішення (Закарпатської) обласної ради, було положення розроблене і затверджене, і було природоохоронне зобов’язання. А цього немає.

– Але тоді б вони набули статусу пралісової пам’ятки природи і стали б об’єктом ПЗФ. Але у законодавчому полі вони є затвердженими згідно із Методикою і мають офіційний статус, а також погоджені лісівниками…

– А хто їх затверджував? Їх ніхто не затверджував.

– У нас є закон щодо охорони пралісів… Тобто Ваша позиція така, що там пралісів немає?

– Немає, тому що ми маємо свій список пралісів, квазіпралісів і природних лісів. Ми маємо список, маємо про них положення, маємо природоохоронне зобов’язання. Там має вестись певна охорона. А на ці квартали (1, 2, 3 квартал лісництва «Шипот» – ред.) немає таких документів.

– А те, що ділянки у цих кварталах погодили, це для ваc (лісівників) не має значення? Ми ж говоримо про праліси, а не про пралісову пам’ятку природи. Про ідентифіковані, з офіційним статусом…

– Який статус? Де офіційний статус? Де є документ про офіційний статус?

– Добре, а скажіть, будь-ласка, таке: ви порушили закон, будуючи цю дорогу (мається на увазі лісівники-посадовці і сукупність порушень лісового та природоохоронного законодавства – ред.). Вам за це заплатили, за скоєння посадового злочину (підробка даних у офіційних документах – ред.), або чому ви це зробили?

– Якщо ви одразу мене звинувачуєте, заплатили не заплатили, я з вами говорити не хочу.

– Ні, я тільки питаю.

… (гудки)

Також я звернулась за коментарем до WWF-Україна. Експерти цієї природоохоронної організації разом з іншими громадськими організаціями в Україні та за кордоном, науковцями, громадськістю, лісівниками, політиками та іншими зацікавленими сторонами працювали над законодавчою базою для збереження пралісів, квазіпралісів та природних лісів, до підписання закону у 2017 році.

– Який статус мають ліси у 1, 2, 3 кварталах лісництва «Шипот» (праліси – ред.) і, відповідно, які є зобов’язання у лісокористувачів щодо їх охорони і який закон це регламентує?

– Це праліси. Вони погоджені, є висновок. Його погоджував іще Перечинський держлісгосп, стосовно віднесення лісових ділянок до пралісів, квазіпралісів і природних лісів. Частина цих територій є пралісами безпосередньо, а частина – це буферна зона, де забороняються будь-які рубки. Відповідно до 39-1 Лісового кодексу України, якщо є висновок щодо належності до пралісів, то забороняються будь-які рубки, забороняється будівництво нових автодоріг і ще низка заборон. Тобто, у пралісах рубки під будівництво доріг, у будь-якому випадку, – незаконні. І також закон передбачає, що ці території повинні бути віднесені до природно-заповідного фонду України (через створення пралісових пам’яток природи – ред.), – пояснює Людмила Сломінська, менеджерка лісових проєктів WWF-Україна.

Частина пралісів у лісництві «Шипот» є об’єктами ПЗФ зі статусом пралісової пам’ятки природи. Але праліси, які збираються вирубати під нову автодорогу, цього статусу, який би забезпечив додатковий захист, не мають. У 2021 році Закарпатська обласна рада організувала саботаж, проваливши голосування по наданню статусу «пралісової пам’ятки природи» понад 3000 га пралісів Закарпаття. Зокрема, до саботажу у лісництві «Шипот» долучили голову Тур’є-Реметівської сільської ради Надію Девіцьку.

Останні два роки створення пралісових пам’яток природи блокує ДП «Ліси України». За інформацією WWF-Україна, державне лісогосподарське підприємство не надає відповідного природоохоронного статусу майже 2 тис. га найцінніших лісів Закарпатської та Івано-Франківської області. Серед них «Квазіпраліси Тур’є-Реметівського лісництва» – 44,2 га та «Праліси лісництва «Шипот» на площі 860,8 га.

Це не перше зловживання ужгородських лісівників на користь «Вітропарків». На початку 2024 року посадовці філії, щоб вирубати дерева під розширення дороги у заказнику загальнодержавного значення «Тур’є-Полянський» під полониною Рівна, внесли у документи на обґрунтування лімітів неправдиву інформацію про відсутність там червонокнижних первоцвітів. А коли громадськість наочно підтвердила, що такі види там цвітуть, лісівники взяли й викопали кущі квітів.

Брехня у офіційних документах не єдине, чим в «Ужгородсьому ЛГ» намагаються сприяти «Вітропаркам». Нам вдалось зафіксувати, що рубка під автодорогу на підході до кварталів 27 та 29 у Лютянському лісництві вже почалась. У той же час у реєстрі лісорубних квитків дозвільних документів на рубку немає.